Ти пам’ятаєш свій підлітковий вік? Постійне бажання повстати проти правил, знайти своє місце в суспільстві, прагнення самостійності і юнацький максималізм? Саме в цей період на моєму життєвому шляху трапився фемінізм. А далі – все як в тумані.
⠀
Про те, чому я глибоко прониклась фе.мінізмом, вже писала у минулих постах. Якщо коротко – гормони грали. А зараз я пишу про свій внутрішній стан протягом цих років.
⠀
Ф.емінізм стверджує, що жінка отримає (в що повірила і я):
⠀
- свободу економічну та сек.суальну
- рівні можливості з чоловіками
- змогу самостійно обирати свій шлях
- позбавлення гніту п@тріархату
- захист прав
- сестринство і прийняття
⠀
Список можна продовжувати, але ти і так все знаєш.
⠀
А що ж отримала я? - постійну тривогу і переживання через свою “жіночу долю”
- сприйняття жінки і всього жіночого як “другосортного”
- штучно поселену тотальну недовіру до чоловіків
- переконання, що жінка НЕ може бути щасливою і реалізованою поза фе.мінізмом
- усвідомлена маскулінізація себе всупереч власній жіночності
- сприйняття всіх чоловіків як пригнічувачів
- погляд на сім’ю та материнство, як на кайдани і в’язницю
- постійне бажання доводити, що жінки не гірші за чоловіків
- відторгнення своєї жіночої природи, бо це “ярмо”
⠀
Щось не дуже в’яжеться, чи не так?
⠀
Мої страхи та комплекси нікуди не ділись, а навпаки, з’явились нові. Я не відчувала спокою і задоволення собою, “лінія п@ртії” була важливішою за власні прагнення і самопочуття. Так, я повелась на цю пр0паганду і відстоювала штучні к0нструкти.
⠀
Але на щастя, турбулентний пубертат пройшов, а мій внутрішній стержень гідно вистояв цей період і лише зміцнів, що зрештою і повернуло мене в реальний світ.
⠀
Я пишу це для того, щоб попередити загублені душі, і показати всім, що “так теж можна”. Для мене фем|нізм – це юнацькі забавки дівчат, які таким чином переживають підлітковий вік. Як це було і у мене.
⠀
Але йти з ним у доросле життя – це плекання своїх к0мплексів і тр@вм, адже головний інструмент фемін|зму – експлуатація жіночого невдалого досвіду.
Не знаю, наскільки заголовок передає ідею, але в житті не раз і не два мені траплялися християни, які були глибоко стурбовані тим, що їхні невіруючі друзі (хлопець і дівчина) живуть разом як сім’я, але не реєструють шлюб і не вінчаютсья в церкві. Як правило є дві реакції – ігнор (голова в піску) або намагання наставити – “Ви такі сякі порушуєте Божу заповідь, бо живете у блуді”. Чи так це? І як правильно думати і поступати?
Всі дискусії у фейсбук можна звести до такого: якщо Ви проти ЛГБТ, то Ви проти демократії, миру, сучасних технологій, Європи, правильних цінностей і всього доброго, світлого, ніжного і пухнастого. А якщо Ви за – то Ви прогресивний, сучасний і класний. Якщо Ваша головна цінність – толерантність, то Ви прикольний. Якщо Ви щось не толеруєте – Ви відсталий дикун, релігійний фанат, неосвічений консерватор. 
Матеріал сімейного служіння Family Life
two three dots 