Про католиків і католицизм

Чи варто дружити з католиками?

Чи варто дружити з католиками?

Я залюбки дружу з окремими католиками і багатьох з них вважаю хорошими християнами. Вони люблять Христа, їхня надія на Бога є щирою і непідробною, а практичне життя, яким вони живуть, є свідченням живої віри. Більше того, я можу багато чого у них повчитися. В їхньому благочесті вони звертають увагу на такі моменти, які євангельські християни часом випускають з уваги. Це є терпіння, смирення, жертовна любов, благоговіння перед Богом і багато іншого. Спілкування з щирими і доброзичливими католиками збагачує мою особисту віру. Проте я говорю зараз виключно про окремих католиків, а не про католицьку систему в цілому. Я можу вільно дружити з католиками, але при цьому категорично відкидаю будь-яку офіційну співпрацю євангеликів з католицькими структурами. Тому що така співпраця означала б схвалення і лояльність до самої системи та її помилок. Є люди, а є система. І це не одне і те ж саме. Думаю ці речі варто розрізняти. Continue reading

Advertisements

Чому я не хочу відвідати всі країни світу

Прага

Прага

Чесно кажучи, колись дуже мріяв побувати ну якщо не у всіх, то у багатьох. Особливо тягнуло (і ще досі трохи тягне) до Європи, деяких країн Азії, Ізраїлю, Південної Америки. Кожна країна має свої чудові міста, свою історію і культуру. Не мені Вам розповідати, що є люди, які дуже багато подорожують і у свої 30 чи 40 відвідали всі країни світу, побувавши у кожній з них принаймні 1 повний день.

Взагалі, подорожувати добре. Особливо, якщо ти можеш це поєднувати зі своєю роботою. Наприклад, програмування, бізнес-консультування або навчання мов у скайпі. Нові місця, нові люди, нові традиції. Вдома – три холодильники і всі з усіх боків обчеплені магнітиками. Така собі магнітикоманія. Чи країноманія. Або взагалі нема дому. Дім – вся планета. Хотіли б так? Continue reading

Що не так з релігією діл. Крихітна замітка про чистоту Євангелія

Серед моїх друзів/знайомих є чимало тих, хто дотримується позиції Lordship Salvation.  Ці люди регулярно постять у фейсбук щось на кшталт “Справжня віра завжди проявляється у постійному і вірному слідуванні за Господом” або “Якщо ти гадаєш, що ти можеш просто повірити і спастися – ти у небезпеці”.

Чесно кажучи не перестаю дивуватися людській здатності всюди клеїти свої заслуги – навіть завуальовано. Біблія ясно навчає нас, що ми, люди, грішники. Своїми ділами, словами і думками ми грішимо, і наші добрі діла (якщо вони таки добрі) не вирішують проблему людського гріха. Грішник, який зробив 1 000 000 “добрих діл” і 1000 “поганих діл” так само грішник. Чи навпаки. Комбінація чисел не має значення. Всім людям потрібен спаситель. Continue reading

Що нам робити з тими П? Про МП, КП, і інші П.

За останні дні прочитав десятки коментарів про МП, КП, і інші П. І більшість як правило від людей, м’яко кажучи, дуже далеких до всіх П.
Питання статусу тієї чи іншої православної громади виключно справа тієї чи іншої громади. Нехай собі Москва, Київ і Константинополь розбираються. Політики не повинні туди лізти – так само як і блогери, журнлісти, колумністи, письменники і всі-всі-всі.
Кожен чомусь думає, що шарить геть у всьому. Але “церква” – матерія дуже тонка. Церква це щось, що стосується Бога, Христа, Євангелії, спасіння і т.д. Навряд чи можна обійти все це, але якось зрозуміти що таке церква.

Continue reading

Віра убогого – Себастьян Тегза

“Людина оправдується перед Богом вірою, а не ділами закону”. (Рим.3:28) Так навчає Біблія. Здавалося б все просто. Але не все так однозначно, як видається на перший погляд. Адже, багато хто думає, що під вірою тут розуміється чеснота вірності, і відповідно саму віру вони теж називають ділом, хоча й іншого характеру, ніж діла закону. В такому разі причина оправдання знаходиться в нас, в нашій вірності. Слова святого Павла тоді треба було б читати так: ми оправдуємося перед Богом вірністю, а не ділами закону. Одним словом, ми оправдуємося за нашу вірність. Continue reading

Учень “перебуває” – Зейн Ходжес

Зейн Кларк Ходжес

Зейн Кларк Ходжес

Дуже цікаво, що в Івана 8:31 наш Господь описує відповідальність учня словом, яке відіграє важливу роль у четвертому Євангелії. Слово «зоставатися» є тим самим словом, яке перекладається «перебувати» в Івана 15:1–7. Там воно є основним терміном у метафорі про виноградну лозу й гілки.

Це слово, звичайно, може використовуватись на позначення життя, розділеного вірянином із Христом, (Ів 6:56) і чисто фізичного проживання («залишатися, проживати», Ів 1:38, 39). Але в метафорі з Івана 15 воно очевидно описує життя учнівства.

Слова уривка підтримують це спостереження. У 15:8 образу виноградної лози й гілок підводиться такий висновок: «Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої». Визнання того, що цей відомий уривок стосується учнівства, вирішує проблеми, які в ньому часто знаходять. Continue reading

За всіх чи за деяких? Чому я вірю в необмежене викуплення

Сергій Чепара

Роздумуючи над питанням “Чи помер Ісус Христос за всіх, чи лише за деяких” нам треба розуміти, що воно не стоїть осторонь інших питань. Майже завжди, розбираючи ці та інші складні богословські проблеми рано чи пізно ми прийдемо в точку, яка сполучає Бога і людину, а якщо точніше — Божу суверенність і людську волю.

Отже, за кого помер Христос? Є кілька способів вирішити це питання. Я пропоную почати з трохи нетрадиційного і поговорити про євангелизм. Євангеліє — це добра новина про Ісуса Христа, який помер за гріхи. За чиї гріхи? Припустімо на мить, що Христос помер не за всі гріхи, а лише за гріхи Церкви (або ж тих, хто увірують). Як правило така позиція майже завжди поєднується з іншою — суверенний Бог безумовно обирає одних на засудження, а інших на блаженство. Про правильність цього погляду ми поговоримо трохи пізніше, а зараз повернімося до євангелизму — як звіщати Христа. Ось місіонер приїжджає у нову країну і зустрічає місцевих мешканців. Йому, місіонеру, треба звіщати про Христа — хто Він такий і чому Він помер. Але як сказати це людині, про вибрання якої ти нічого не знаєш? Христос помер за тебе? Але місіонер цього не знає. Христос помер за обраних? А я обраний? Мені здається, що це доволі дивний діалог, і ми не зустрічаємо чогось такого на сторінках Біблії. Continue reading

Викуплення вибраних

Ярослав Себастьян Тегза

Ісус Христос є справжній «Спаситель світу». (Йо.4,42) Так говорить Писання. «Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише Ним – світ спасти». (Йо.3:17) Він є істинний «Агнець Божий, який забирає гріх світу». (Йо.1:29) Тільки Христос може забрати наш гріх. І Він забрав його на хрест. Ми самі не можемо позбутися наших гріхів. Тому що «кожен, хто чинить гріх є рабом гріха». (Йо.8,34) Повинен бути хтось, хто визволив би нас із цього рабства. Визволення з рабства в Біблії називається викупленням. Про визволення Ізраїльського народу з Єгипту так і говориться: «Я вивів тебе з Єгипетського краю і викупив тебе з дому неволі». (Міх.6:4) Отже, коли говориться про викуплення, то розуміється визволення через внесення викупу. Головна ідея – визволення, а сплата ціни – це засіб отримання свободи. Одне нерозривно зв’язано з іншим. Якщо людина залишається в рабстві її не можна назвати викупленою. Той хто платить викуп за раба не просто звільняє поневоленого, а набуває його для себе. «Ви уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною!» (1Кор.6:19,20) Так ось, Писання говорить, що наше викуплення відбулося на хресті: «Син Чоловічий прийшов, щоб віддати Своє життя як викуп за багатьох». (Мр.10:45) Continue reading

Як розповідати людям про Христа – Ігор Тунік

Ігор Тунік

Ігор Тунік

(Закінчення. Попередні три частини тут: , , )

Притчі Ісуса

У п’ятнадцятому розділі Єв. від Луки записані три притчі. Притчі про загублену вівцю, драхми і блудного сина. Запропонуйте вашому другу прочитати ці притчі і поміркуйте над цими притчами. Поставте питання вашому співрозмовнику: Що спільного в цих казках? У них є хтось чи щось втрачене, потім настає момент істини і це знаходиться. І опісля – обов’язково велика радість. Допоможіть вашому співрозмовнику дійти до цього і проговорити ці істини. Будьте чесними і поясніть, що Ісус розповідає ці три притчі не для грішників (хоч вони і слухали). Головні слухачі цих притч — ті, хто вважав себе праведниками. Перші три вірші, п’ятнадцятого розділу ясно говорять про те, що грішники йшли до Ісуса, релігійні праведники засуджували Його і Він розповів їм ці три притчі. Він показує їм, що коли загублені знаходяться – небеса радіють. Ісус пропонує фарисеям і книжникам приєднатися до цієї небесної радості, а не нарікати. У третій притчі ми вже бачимо доповнення. Крім втраченого сина є ще і самоправедний старший брат. Це прообраз цих фарисеїв і книжників. Їм батько пропонує зайти і приєднатися до бенкету. Continue reading

Методи благовістя – Ігор Тунік

(Продовження. 1-а частина тут, 2-а тут)

Ігор Тунік

Ігор Тунік

Не користуватися одним і тим же методом

Є маса чудових методів розповідати Євангелію невіруючим. Пізніше ми розглянемо деякі з них. Однак варто пам’ятати, що Ісус з різними людьми розмовляв по різному. Він не розповідав одні і ті ж чотири духовні закони і самарянці, і Никодиму. У Нього був індивідуальний підхід. Варто навчитися розповідати Євангелію різними методами, але треба бути гнучким і в бесіді робити наголос на слухача, а не на інформацію, яку ми викладемо. Хороші вчителі в школі, переживають, що вивчать учні. Поганенькі вчителі переживають тільки про те, щоб викласти матеріал. Continue reading