Львівський університет

Те, що сказав Володимир Гройсман, вже давно мали зрозуміти всі українці. Вища освіта не для всіх. Вона – для талановитих, здібних, розумних, кмітливих. Вона для кращих.

У нас же все навпаки – принаймні останні 26 років. Майже всі мої однокласники повивчалися в університетах та академіях. Майже ніхто не працює за спеціальністю. І я теж не працюю. Навіщо було вчитися?

Мова про те, що держава навчає людей за державні гроші. 5 років платить стипендію, платить зарплати викладачам, обслуговує університети…  А люди прийшли протирати штани. Навіщо?

Нещодавно міністр Супрун оприлюднила дослідження рівня знань студентів-медиків. Абсолютна більшість провалили тести, проходження яких у США обов’язкове. Що це значить? Що рівень освіти, у нас, м’яко кажучи низький. Жоден український ВНЗ не входить у світовий ТОП-500. В першій двадцятці чи тридцядці здебільшого американці і британці, трохи німців, японців, сінгапурців, швейцарців, австралійців. Нас там нема. Взагалі нема.

Вища освіта не для всіх. Нам не потрібні десятки тисяч юристів і економістів. Нам потрібні всі професії і заняття. Маю одного знайомого. Батьки 15 років тому запхали його за гроші в універ – вчитися на економіста чи юриста. Ну, відучився. Повернувся в рідне місто – а роботи нема. Тинявся без діла. Потім друг взяв його на роботу – адміністратором приватної клініки. Навіщо йому той диплом юриста? Зразу б після школи йшов туди… Але ні, вчився, гроші носив. Тепер має пластик.

Це дуже правильно і дуже добре – бути освіченим, тямущим. Але мати освіту і бути освіченим – трохи не те саме. Я обома руками за вищу освіту. Але люди мають чітко розуміти – куди вони йдуть і чому. І освіта має бути якісною, справжньою.