1. Служіння Івана Хрестителя. 1:1-8.
2. Хрещення Ісуса. 1:9-11.
3. Ісус у пустелі. 1:12-13.
4. Ісус починає проповідувати. 1:14-15.
5. Перші учні. 1:16-20.
6. Вигнання нечистого духа. 1:21-28.
7. Зцілення тещі Петра, хворих та біснуватих. 1:29-34.
8. Ісус служить в Галілеї. 1:35-39.
9. Зцілення прокаженого і паралізованого. 1:40-2:12.
10. Покликаня Левія. 2:13-14.
11. Випадки з книжниками та фарисеями. 2:15-28.
12. Зцілення. 3:1-12.
13. Обрання Дванадцятьох. 3:13-19.
14. Непростивий гріх. 3:20-30.
15. Сім’я Ісуса. 3:31-35.
16. Притча про сіяча та її пояснення. 4:1-20.
17. Притча про світильник. 4:21-25.
18. Притча про насіння в землі. 4:26-29.
19. Притча про гірчичне зерно. 4:30-34.
20. Утихомирення бурі на морі. 4:35-41.
21. Зцілення біснуватого та кровоточивої. Воскрешення дочки Яіра. 5:1-43.
22. Неприйняття Ісуса в Назареті. 6:1-6.
23. Ісус дає владу над бісами своїм учням. 6:7-13.
24. Страта Іоана Хрестителя. 6:14-29.
25. Чудесне нагодування п’яти тисяч. 6:30-44.
26. Ісус йде по воді. 6:45-52.
27. Зцілення хворих. 6:53-56.
28. Людські передання і Божа заповідь. 7:1-13.
29. Злі думки оскверняють людину. 7:14-23.
30. Зцілення дочки язичниці. 7:24-30.
31. Зцілення глухого недоріки. 7:31-37.
32. Чудесне нагодування чотирьох тисяч людей. 8:1-10.
33. Фарисеї просять знамення. 8:11-13.
34. Закваска фарисейська та Іродова. 8:14-21.
35. Зцілення сліпого. 8:22-26.
36. Петро визнає Ісуса Христом. 8:27-30.
37. Петро докоряє Христу, а Христос — Петру. 8:31-33.
38. Ціна учнівства. 8:34-38.
39. Преображення Христа. 9:1-10.
40. Прихід Іллі. 9:11-13.
41. Зцілення біснуватого хлопчика. 9:14-29.
42. Хто найбільший? 9:30-37.
43. Хто не ходить з Христом, але не проти Нього. 9:38-41.
44. Спокуса та пекло. 9:42-50.
45. Вчення про розлучення. 10:1-12.
46. Ісус і діти. 10:13-16.
47. Ісус і багатий юнак. 10:16-22.
48. Спасіння багатих. 10:23-27.
49. Нагорода за учнівство. 10:28-31.
50. Передречення про стражання і смерть. 10:32-34.
51. Прохання Якова та Іоана. 10:35-45.
52. Зцілення сліпого Вартимея. 10:46-52.
53. В’їзд Ісуса в Єрусалим. 11:1-11.
54. Прокляття смоковниці. 11:12-14.
55. Ісус виганяє продавців з храму. 11:15-19.
56. Засохла смоковниця. 11:20-26.
57. Якою владою чинить Ісус. 11:27-33.
58. Притча про злих виноградарів. 12:1-12.
59. Чи треба платити податки? 12:13-17.
60. Питання про воскресіння. 12:18-27.
61. Найбільша заповідь. 12:28-34.
62. Христос — син Давида? 12:35-37.
63. Книжники. 12:38-40.
64. Вдовина лепта. 12:41-44.
65. Храм буде зруйновано. 13:1-2.
66. Майбутні біди та гоніння. 13:3-13.
67. Велика скорбота. 13:14-23.
68. Син Людський прийде у силі та славі. 13:24-27.
69. Ознаки майбутніх подій. Слова Христа здійсняться. 13:28-31.
70. Пильнуйте. 13:32-37.
71. Помазання Ісуса миром. 14:1-11.
72. Підготовка до Пасхти та Пасха. 14:12-31.
73. Молитва у Гефсиманському саду. 14:32-42.
74. Арешт Ісуса. 14:43-52.
75. Суд над Ісусом. 14:53-62.
76. Петро зрікається Ісуса. 14:63-72.
77. Ісус у Понтія Пилата. 15:15-5.
78. Натовп вимагає розп’яти Ісуса. 15:6-15.
79. Воїни знущаються з Ісуса. 15:16-20.
80. Розп’яття Ісуса. 15:21-28.
81. Люди насміхаються з Ісуса. 15:29-32.
82. Останні слова та смерть Ісуса. 16:33-41.
83. Поховання Ісуса. 15:42-47.
84. Юнаки кажуть жінкам про воскресіння. 16:1-8.
85. Воскреслий Христос являється людям. 16:9-14.
86. Велике доручення та воскресіння Ісуса. 16:15-20.

В християнстві є безліч кліше, в т.ч. правильних кліше. Наприклад, дуже популярними є 2 кліше – “оправдання через віру” та “віра без діл мертва”. Перше як правило виголошують протестанти, друге католики, хоча і протестанти певних кіл теж досить часто.

Обидві фрази біблійні на 100%. Зараз я не буду вдаватися в те, що це все значить, як поєднується – це інша тема і я вже 100 разів про це писав і казав. Наголос зроблю на тому, що дуже багато людей виголошують ці та інші правильні фрази, абсолютно не розуміючи грані і глибини сотеріології.

У свій час і я захоплювався різними кліше. Зокрема “мова має значення” і все таке. “Якби мова не мала значення – її б не забороняли” – прочитав у фб 259ий раз.

У свій час мислив подібно, подібним чином все це аргументував. Потім підчитав книг, в тч Біблію , мав десятки розмов на ці та інші теми з іноземцями різних країн, з українцями з різних регіонів. І не змінив свою думку з чорної на білу чи навпаки, а поглибив розуміння нюансів.
В кін 19 – на поч 20 ст наш народ був розділеним між двома великими чужими імперіями – російською та австро-угорською. Наш народ прагнув своєї держави, самовираження, повноцінного націотворення.

1. Привітання. 1:1-3.
2. Павло дякує за коринтян. 1:4-9.
3. Розділення у церкві. 1:10-17.
4. Мудрість і безумство. 1:18-25.
5. Бог вибрав нерозумне світу. 1:26-31.
6. Божа сила проповіді. 2:1-5.
7. Мудрість Божа. 2:6-9.
8. Дух Святий навчає нас. Духовна і душевна людина. 2:10-16.
9. Плотський стан. 3:1-4.
10. Люди співпрацівники Бога. 3:5-9.
11. Основа — Христос. 3:10-17.
12. Мудрість цього світу це безумство перед Богом. 3:18-23.
13. Не судіть передчасно. 4:1-5.
14. Гордість коринтян і смирення Павла. 4:6-13.
15. Наставлення Павла для коринтян. 4:14-21.
16. Сексуальні гріхи в коринтській церкві. 5:1-8.
17. Вилучіть з-поміж себе нечестивого. 5:9-13.
18. Коринтяни судяться у невіруючих. 6:1-11.
19. Тікайте від блуду. 6:12-20.
20. Інтимні стосунки у шлюбі. 7:1-9.
21. Розлучення. 7:10-16.
22. Залишайтеся у тому стані, в якому були покликані. 7:17-24.
23. Вихід заміж дівчат та вдів. 7:25-40.
24. Вживання ідоложертвеного м’яса. 8:1-13.
25. Апостоли мають правло жити з Євангелія. 9:1-14.
26. Павло обмежує своє право ради Євангелія. 9:15-27.
27. Приклад Ізраїля. 10:1-13.
28. Тікайте від ідолослужіння. 10:14-22.
29. Можна їсти все, але не варто. 10:23-33.
30. Покривання голови жінками. 11:1-16.
31. Вечеря Господня. 11:17-34.
32. Духовні дари. 12:1-11.
33. Різні дари в єдиному Тілі Христа. 12:12-31.
34. Любов. 13:1-13.
35. Пророкування важливіше, ніж мови. 14:1-25.
36. Порядок використання духовних дарів на служінні. 14:26-40.
37. Христос воскрес. 15:1-11.
38. Захист вчення про воскресіння Христа. 15:12-34.
39. Наш новий образ після воскресіння тіла. 15:35-49.
40. Майбутнє воскресіння та перемога над смертю. 15:50-58.
41. Збір для святих. 16:1-4.
42. Плани Павла. 16:5-12.
43. Заключні настанови. 16:13-18.
44. Заключні привітання. 16:19-24.

Під час насильницького зближення мов в українські КАТОЙКОНІМИ просочилися різні -чани, і зʼявилися в нас кримчани, полтавчани, краматорчани, луганчани тощо.

Тоді полтавці змушені були забути про «Наталку Полтавку» свого земляка Котляревського і назвати фабрику «Полтавчанкою», а під час німецької окупації Полтави назвати підпільну молодіжну організацію «Нескорена полтавчанка».

Про це писав і Борис Антоненко-Давидович: «Хтозна, чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка — на позначення жителів Лубен, чи канівець, канівка — на позначення жителів Канева. Появу дивовижних полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука [ч] треба, щоб у назві був звук [к]: порівняйте: м. Гребінка — гребінчанин, хоча природним є також гребінківець)».

Українська мова милозвучна, тому найпродуктивнішим у назвах жителів є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в XlV столітті:

▪️ полтавець — полтавка — полтавці;
▪️ луганець — луганка — луганці;
▪️ краматорець — краматорка — краматорці;
▪️ маріуполець — маріуполька — маріупольці.

Американці хочуть, щоб росіяни і українці повбивали одне одного. А потім греки – сербів, хорвати – словенців, чехи -словаків.

Війну легко закінчити, треба просто, щоб воювали діти депутатів. Тоді вона одразу закінчиться.

Лох-неське чудовисько не лише існує, а й давно розмножується. У нього є дружина, діти, онуки, і т.д. Там уже ціла родина чудовиськ.

Європу захопили гомосексуалісти. Особливо Угорщину і Польщу. Сам я у Європі ніколи не був, але точно знаю.

Снігова людина живе в селі Ялинкувате на Сколівщині. Вона регулярно краде курей у місцевих селян.

З дивом і сумом спостерігаю, як все більше християн підсідають на фемінізм. Тема не нова, а стара, і писати гори текстів про все це не маю натхнення. Але мене дивує, як люди намагаються поєднати непоєднане. Християнство стає не вченням про духовне звільнення, яке приніс Христос, а соціальним звільненням певних категорій.

Друге, що помічаю – як Сатана підмінює поняття. Замість того, щоб говорити, як Творець задумав чоловіка і жінку, ми починаємо говорити про все, що завгодно, тільки не про це. Починаємо вести боротьбу всюди, де не треба. Вести риторику 19 століття, хоча вже давно наступило 21. Це якби зараз викотити гасла “фабрики, заводи – робітникам, земля селянам” або “електрику в кожне село”.

Ще одна хибна площина – розумових та інших здібностей. Знову ж таки – про це можна говорити, але питання взагалі не у тій площині. Бо не в тому річ.

1. Привітання. 1:1-7.
2. Павло дякує Богу за римлян та бажає відвідати їх. 1:8-15.
3. Євангеліє Христове. Праведний житиме вірою. 1:16-17.
4. Бог відкрився людям через видиме. 1:18-20.
5. Люди відкинули Бога. Відмова людей прославляти і дякувати. Ідолянство, гомосексуалізм, інші гріхи. 1:21-32.
6. Праведний Божий суд для язичників та іудеїв. 2:1-16.
7. Іудеї мають Закон, але порушують його. 2:17-24.
8. Обрізання тілесне і духовне. 2:25-29.
9. Іудеї мають перевагу. 3:1-8.
10. Іудеї та елліни — всі під гріхом. 3:9-18.
11. Закон не виправдає жодну плоть, Законом пізнається гріх. 3:19-20.
12. Всі можуть отримати оправдання через віру у Ісуса Христа. 3:21-31.
13. Оправдання Авраама. 4:1-3.
14. Платня — з обов’язку, оправдання — через віру. 4:4-5.
15. Блаженний той, кому зараховано праведність. 4:6-8.
16. Необрізаний Авраам оправдався вірою, щоб стати батьком обрізаних, які ходять слідами віри. 4:9-12.
17. Авраам батько не тим, хто покладається на Закон, а тим, хто вірує — обрізаним і необрізаним. 4:13-17.
18. Віра Авраама була зарахована в праведність. 4:18-22.
19. Кожному, хто вірує, віра зарахується в праведність. 4:23-25.
20. Виправдавшись вірою, маємо мир з Богом. 5:1-11.
21. Гріх, смерть і засудження прийшли через Адама на всіх, а дар благодаті, життя, оправдання прийшли через Христа на багатьох. 5:12-21.
22. Мертві для гріха, але живі для Бога. Ми раби праведності. 6:1-23.
23. Ми померли для закону, але ожили для Христа. 7:1-6.
24. Гріх пізнається через Закон. 7:7-13.
25. Внутрішня боротьба. 7:14-25.
26. Життя по плоті і по Духу. 8:1-13.
27. Ми — діти і спадкоємці Божі. 8:14-17.
28. Майбутня слава. 8:18-25.
29. Дух клопочеться за нас. 8:26-27.
30. Бог пізнав, призначив, покликав, оправдав та прославив нас. 8:28-30.
31. Бог за нас. 8:31-34.
32. Неймовірна Божа любов. 8:35-39.
33. Павло сумує через ізраїльтян. 9:1-5.
34. Бог пообіцяв полюбити Якова, а зненавидіти Ісава ще до їхнього народження. 9:6-13.
35. Суверенний Божий вибір щодо Ізраїля та язичників. 9:14-29.
36. Язичники досягли прведності по вірі. 9:30-33.
37. Праведність від віри у Христа для іудеїв та язичників. 10:1-13.
38. Ізраїль почув, але не увірував. 10:14-21.
39. Бог зберігає для себе залишок. 11:1-5.
40. Вибрані ізраїльтяни отримали, інші затверділи. 11:6-10.
41. Погани прищеплені до святого кореня завдяки вірі. 11:11-24.
42. Затвердіння Ізрпаїлю тимчасове. 11:25-29.
43. Ізраїльтяни будуть помилувані. 11:30-32.
44. Божа премудрість безмежна. 11:33-36.
45. Служіть один одному духовними дарами. 12:1-8.
46. Принципи християнського життя. 12:9-21.
47. Державна влада. 13:1-7.
48. Любов це виконання закону. 13:8-10.
49. Ніч минула, а день наблизився. 13:11-14.
50. Приймайте немічного у вірі. 14:1-12.
51. Не робіть для брата спотикання. 14:13-23.
52. Догоджайте ближньому. 15:1-6.
53. Бог прийняв язичників. 15:7-13.
54. Павло служить язичникам. 15:14-21.
55. Павло хоче відвідати Рим. 15:22-29.
56. Павло просить про молитву. 15:30-33.
57. Вітання християнам. 16:1-16.
58. Остерігайтеся тих, хто породжує розбрат. 16:17-20.
59. Вітання від співпрацівників Павла. 16:21-24.
60. Слава Богу через Христа. 16:25-27.

Сергій Чепара

Якби мова не мала значення, її б не забороняли?

Звісно, це правда. Російська імперія забороняла українську мову не раз є, не два, бо вона мала значення.

Але у мене зустрічні питання.

1. А яке саме вона мала / має значення і для чого? І завжди однакове чи у різних контекстах різне.?
2. Український народ між Австрією і Росією тоді і український народ зараз- це те саме? Чи є різниця? Яка, в чому?

2 тижні тому я пішов на спортмайданчик і там було кілька дітей. Хлопчик, років 7 був там з своїм татом. Обидва російськомовні. Хлопчик запитав мене, чому я не боксую грушу – а там така була. Він запитав російською (мовою своїх батьків і середовища). Спочатку я відповів українською, але швидко збагнув, що він не розуміє. Тоді я відповів російською. Ми ще трохи перекинулися кількома реченнями, через деякий час вони з татом пішли, а я залишився ще займатися.

Чи мав я очікувати, що він мене зрозуміє ?
Чи мав припинити розмову, бо або українською або англійською?
А хіба мова не має значення?
Все ще має.
В цьому випадку вона насамперед інструмент комунікації.
Хоча кляті російські імператори насильно русифіковали наш народ, конкретно в цій ситуації було правильно заговорити російською. Ще були варіанти мовчати як риба або виховувати чужу дитину як Фаріон.

Тепер інший приклад. Якась французька чи німецька книга 18 століття. Є переклад російською. Нема англійською/українською. Вам треба прочитати її. Читати будете ? Не забудьте, мова має значення. Можна вивчити французьку, німецьку. Швиденько так, за 2 тижні. Можна не випендрюватися.
Зрозуміло, треба розвивати український продукт. Видавати книги, перекладати і тд. Але на це треба час, кошти. Не завжди вони є.
Проблема з “мова має значення”, що це правильна фраза, але від неї надто багато хочуть. Зрештою, все має значення – податки, служба в армії, волонтерство. Все інше теж.

Україна це держава. Ми не бездержавний народ. У нас є своє військо, суди, все інше. Україна це все. Ми боремося з зовнішнім ворогом а не з мовою своїх громадян. Навіть якщо цю мову вони набули внаслідок русифікації. Бо це історія. Важлива, потрібна, але все-таки це минуле.
“Хлопчику, я не можу тобі відповісти російською, бо це мова окупанта. Ти нащадок зросійщених культурно зґвалтованих українців”
А уявіть собі, що це етнічні росіяни, які живуть тут давно. А якщо це громадяни Росії, які втекли від режиму Путіна. Словом, тут контекст має значення, а ми його не завжди знаємо.

Зовсім інша в мене буде реакція, якщо хтось буде висміювати українську мову , називатиме її телячою чи селючою. Або якщо хтось просуватиме ідею двомовності (на офіційному державному рівні) або ще щось. Але таких або давно нема, або добре сховалися. Не погоджуся я і з тим, що мовні квоти треба скасувати. Але і не думаю, що в Україні навчання в школі не може бути російською. Може. Питання в тому, скільки і де. Якщо навчання може бути угорською чи румунською, то десь і російською може бути. Але де і скільки це вже дискусія.

Сергій Чепара