Сергій ЧЕПАРА

Прочитав книгу “Молодий бунтівник у Брістолі” про життя і служіння Джорджа Мюллера.

Задумався. Книга хороша, я її всім рекомендую. Невеличка, читається на одному дихання. Але піднімає (для мене) складні духовні питання – про поклик, служіння, сім’ю, фінанси.

Мюллер змалку жив у гріхах – випивав, грав у карти. Його часто затримувала міліція та садила на короткий час у в’язницю. Потім Бог подіяв на нього – і Мюллер став іншим. Але не це цікаво. Цікаво, як він приймав рішення. Як думав про одруження, місіонерство.

Мені довго і багато розповідали різні християни про планування, розум і т.д. Чи заснував би Мюллер величезний сиротинець на 2000 осіб, якби дотримувався цієї теорії? Чи був би він для нас мужем молитви?

Цікавим було і особисте життя… Йому подобалася одна гарна панна. Але коли вона почула, що Мюллер хоче бути місіонером в делекій країні – відмовила у стоунках. Потім Мюлер одружився на сестрі у Христі, старшій від нього на 8 років. Хоч Мері, так звали дружину Джорджа, часто було важко жити на дуже невеличку підтримку, яку платила церква, але вона завжди була поруч зі своїм чоловіком.

Як кличе Бог? Як Бог вибрав Мюллера – німця, який заснував притулок на 30 сиріт у Британії, а потім поступово розширив його до 2-ох тисяч? Мюллер ніколи не просив гроші у людей, тільки у Бога. Чи для всіх такий шлях віри, чи лише для обраних? Як християнину ставитися до грошей?.. Я знаю багато віршів з Біблії, але я не знаю відповідей на ці нібито прості запитання.

І головне – чого хоче Бог особисто від мене? До чого Він кличе мене? Чи повинен я бути рядовим прихожанином, чи дає мені в серце якісь особливі бажання? Як не переплутати їх з власними емоціями?

Що б ви не думали про мою писанину, я хочу щоб Ви зробили одну просту річ – прочитайте книжку про Джорджа Мюллера.