У чому привабливість конспірології? Раніше абсолютна більшість людей вірила в те, що історією керує провидіння. Однак десь у 18 столітті постала нова політична культура, нове відчуття історії. І взагалі життя ставало дедалі більш багатогранним. Людині, особливо людині простій, важко зорієнтуватися у багатоманітті і суперечливості життя. Додайте сюди ще й вал інформації, яку сучасна людина не встигає “обробляти” і розставляти по поличкам у своїй свідомості. Людина ж хоче історичного “метанарративу”: “ось це наслідок того”, “а це веде туди”, “а це пов’язане з тим”. Людині простіше жити з відчуттям, що історію щось веде, що в ній немає “випадковостей”. А раз вже немає місця для провидіння, то на його місце приходять масони, сіоністи, МВФ, ВООЗ, транснаціональні корпорації, світовий уряд. В релігійному середовищі конспірологія приваблює тих, хто акцентує на тому, що світ лежить у злі, а править ним диявол. Якби віра в Бога і “його присутність вже зараз” збуджувала їхню свідомість хоча б так само, як віра в антихриста і “його прихід колись”, конспірологія приваблювала б їх менше.

Тут є ще якийсь гностичний елемент: конспірологія дає просту картину світу у підкреслено втаємниченій, майже містичній оболонці. Найбільше конспірологічним теоріям вірять люди, які ні на що не впливають – і така віра дає їм приємне відчуття, що вони, попри свою малозначущість, розбираються у всій цій “підкилимній грі”, в секретах “світової закуліси”.

Від довіри конспірології християн мала б зупиняти навіть проста істина про те, що Бог не покинув світ і не віддав його на поталу злу. Це в конспірологічних теоріях зло майже непомильне: все нібито йде за його підступним планом. Але зло, на щастя, “помильне”. Вся історія людства (як наших добрих справ, так і недобрих) – це історія помилок, вагань, непослідовності, несподіванок, “крок вперед – крок назад”. Наше завдання – не розгадувати сховане і не вигадувати неіснуюче, а просто брати відповідальність за своє життя. Конспірологія не вкорінюється там, де люди переважно довіряють один одному, зайняті своєю справою, дбають про свою освіту і цінують представницьку демократію.

(З фб-сторінки автора)