Як вам, тим людям, що борються за права та правильні рішення, почуватися білою вороною серед друзів, серед оточення, серед однокласників, будь-що…?

Як вам почуватися чужим у власній країні, у своїй “хаті” і чи справді у такому випадку це ваша хата?
Чи норми суспільства у якому ви живете підходять вам?

У нас норма купувати екзамени, дипломи, водійські посвідчення, рішення депутатів… Норма коли поліція не реаугує на скарги, а як реагує, то так ніби це ти їх повинен захищати. Норма випивати по вихідних (і не тільки), а потім на підпитку сідати за кермо. І норма мовчати про порушення, бо якщо скажеш, то ти сексот, стукач, здав своїх. Норма коли людина при владі, то одразу забуває хто на кого працює.

У нас норма писати закони, але не виконувати їх, бо то круто, але на мене вони не мають поширюватися, бо я ж особливий. Норма кричати, що хтось щось має зробити, а опісля не цінувати це. Норма порушувати чужі права всюди: на вулиці, на зупинках громадськго транспорту, у владних та державоустановчих кабінетах…
У нас норма оплатити лікарняне ліжко, ремонт в школі та двері в дитячому садочку… але при тому мати безкоштовну медицину та освіту.

Чому такі морально бідні люди мають диктувати свої правила? І чому вважають, що всім підходять такі норми?
Ей, почуйте мене! Вони мають зрозуміти, що не всім все підходить! Ви маєте говорити голосно про себе, свої права, свої екологічні (в широкому значенні) думки та погляди. Чи хоча б прошепотіти свою думку, хоч щось, бо ви праві!!!

Чи такі збочені норми суспільства у якому ми живемо підходять вам?
Мені однозначно ні!