У церкви три функції. Це – громада, що поклоняється, свідчить та трудиться. Інакше кажучи, церква існує для того, щоб прославляти Господа, благовістувати Слово та виховувати своїх членів.

Пастух пасе своє стадо, годує його, утішає, захищає та примножує – так пастор поводить себе щодо прихожан. Це чудове і наглядне порівняння. В наш час керівники церкви мають задавати напрям руху для християн, вказуючи їм істину. Керівник має навчати паству всьому.

Християни не можуть ефективно рости в ізоляції. Їм потрібне спілкування один з одним.

Церква – не театр, не лекційний зал і не вистава. Церква має бути живим тілом, спільнотою…

Спілкування не можна підтримувати з допомогою штучних хитрощів. Або християни турбуються одне про одного, або ні. Вони або чують себе частиною одного цілого, або не чують. Зрілість і христоподібність не можуть розвиватися в зібранні, наповненому безіменних та байдужих глядачів. Пастори повинні намагатися вести до того, щоб такого не було, і шукати для цього засоби.

Алекс Д. Монтойя, “Біблійний підхід до пасторського служіння”