Наталя Арндт-Синкальська

Мої друзі католики, чи просто ті, які постять інформацію на духовні теми: я завжди перечитую ваші статті, але з однією метою: побачити там Євангеліє… а все, що мені там трапляється, це розумними словами переливання з пустого в порожнє. Звичайно, там є і корисна інформація стосовно моральності, правильної поведінки, як виховувати дітей, як вести сімейне життя. Але такі статті ніколи до Бога не приведуть когось, бо основна тема Христа і Його жертви там відсутня. Я нікого ні в чому не хочу переконувати, але якщо вам цікава думка Бога, то дочитайте цей пост до кінця.

А ось що Біблія говорить нам доступними простими словами:
Ісус (єдиний, кому треба поклонятися) помер замість нас на хресті, тим самим даруючи нам можливість відновити втрачені через гріх стосунки з Богом, проводити вічність з Ним на Небесах… при чому тут чистилище, вервиця, Марія чи молитва до святих? Вони ніякого відношення до роботи Христа не мають, а навпаки відволікають нас від найважливішого. Поки ми в серці і розумом не усвідомимо, що на хресті було наше місце (Бог говорить, що нема праведного ні одного, всі позбавлені слави Божої – Рим. 3:10, 23), ми так і залишатемемося релігійними грішниками, які стараються своєю поведінкою подобатися Богові і людям, навіть якщо це і включає любов до ближнього. Все це само по собі добре, але до спасіння і вічного життя з Богом ніякого відношення не має.

До чого я це все пишу? Тому що я 12 років тому зовсім цього не знала і жила б далі своїм мирним, релігійним і невідродженим життям якби мені хтось не розказав в чому дійсно полягає життя з Богом і через Бога. Ісус каже: “Я є Дорога, Правда і Життя, ніхто не приходить до Бога як тільки через Мене”, або “Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.” (Ів. 14:6, 3:36). Що це означає? Тільки віра в Ісуса веде до спасіння. Якщо ми формально погоджуємося з тезою про Ісуса, але не розуміємо і не віримо в те, Ким Він є і що Він зробив – ми все ще у наших гріхах. Гріх настільки сильно відділяє нас від Бога, що ніякі добрі діла, релігійність, моральність чи милосердя не вирішують цю проблему. Тільки Сам Бог може вирішити проблему гріха.

Ось Він і вирішив: позволив Своєму Синові померти замість нас. А тепер… якщо ми повірили цій істині… що далі? Бог нам дає нову природу, ми стаємо новою людиною, а саме Його дитиною. Святість Ісуса Бог зараховує нам, Він не бачить наших гріхів. Ми перед Ним чисті, як Ісус. Це не означає, що ми вже до кінця життя перестанемо грішити – ні, але в нас появляється інше ставлення до гріха. Тепер ми стараємося брати приклад з Ісуса і не засмучувати Бога, Який тепер наш Батько. Нам тепер гріх огидний, у нас появляється бажання все частіше догоджати Богу і все більше уникати гріха.
І ще одне… вертаючись до слів з Біблії “Хто вірує в Сина, той має вічне життя” (Ів. 3:36) та “І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії 4:12). Це означає, що саме через викупну роботу Ісуса ми отримуємо вічне життя. Ми вже тепер можемо бути впевнені де і з ким ми будемо у вічності. Життя коротке, а для когось дуже коротке… Хіба не чудово, що наш люблячий Бог Сам пропонує нам насолоджуватися вічністю разом з Ним! Це не просто якісь 80 років… Той, Хто знає нас найкраще, Той хто Сам нас створив, приготував нам найкращу Спадщину, яку ми просто навіть збагнути не можемо… Нам треба тільки повірити в це і прийняти Його любов. Далі Він буде діяти через нас настільки, наскільки ми дозволимо Йому це робити. Він навчить нас як жити, зробить нас мудрими, щасливими, терплячими, люблячими, так що Його образ і слава будуть проявлятися через нас і свідчити світові про Його нескінченну любов і милість.