Кадр з фільму “Страсті Христові”

Популярність фільму “Страсті Христові” серед євангельських християн або “мені вершки – тебі корінці”.

Коли я прийшов у церкву, в середині дев’яностих, то кожен тиждень хтось виходив на покаяння в церкві. Пізніше я сам брав участь у заохоченні людей вийти і “покаятися”. Багато хто “каялись”. Пам’ятаю, як на нас на молодіжку зайшли двоє дівчат. Я тоді вів зібрання. Ми багато співали і проповідували з ціллю “покаяти” ці дві душі. І ми їх таки дотиснули! Потім, правда, вони мене боялися, думаючи, що я знову буду їх “каяти”.

Хорошість проповіді та дія Духа Святого вимірюється тими людьми, що прийшли вперше.

Ми, як представники мережевого маркетингу, “продали” людям те, що вони не хотіли купити.

Коли вийшов фільм “Страсті Христові”, я жив у Одесі. Пам’ятаю, як хлопці з одеського “Хілсонга” з радістю повідомляли, що цей фільм успішно використовується для евангелізацій. Людей доводили до емоційного зриву та “каяли”. В одеському кінотеатрі двоє хлопців розридалися і один з них втратив свідомість. Мої друзі були свідками цього.

Дивовижно, що ми, євангельські християни, на євангелізації, умудряємося не розповідати людям Євангелію, а просто граємо на емоціях та почутті вини (невже тобі не жаль Христа ?! Це було так тяжко, а ти знову своїми гріхами Його розпинаєш!) у слухачів.

В Новом Завіті нет нема жодного випадку, где люди закликали до покаяння в сучасному розумінні цієї дії. Автором цієї практики став Ч. Фінней, який був засмучений, що пробудження вже закінчилося і він вирішив продовжити його, незалежно від того, хоче цього Сам Святий Дух чи ні.

На мою суб’єктивну думку, Чарльз Фінней ще розповідав активно Євангеліє і я ставлюся до нього з повагою. Однак його послідовники вже не сильно парились інтерпретаціям Доброї Новини, важливо досягти як можна більшу кількість виходів до кафедри. Я сам був присутній на евангелізаціях, де не розповідали суть Євангелії. На жаль, багато викладачів самі так і не зрозуміли суть Доброї Звістки і вірять, що вони врятуються власними зусиллями. “Каяти людей” – це частина цих зусиль, з якими вони сподіваються спасти. Це сумно.

У всьому Новому Завіті проголошується істина, що життя духовно мертвій людині дає Бог. Він же і дає покаяння. Наша справа словами і життям проголошувати Євангеліє. Все інше робить Бог.